Головна

Крапелька водиці Капа– мандрівниця

Дощова краплина з неба впала,

  - Добрий день! - горобчикам сказала,

-Рада вас вітати на землі!

 -Добрий день!-відповіли малі , -

Раді й ми також тебе вітати ! 

Як тебе, скажи, краплино, звати?

-Крапля Капа-ось моє ім’я.

                                   Першою на землю впала я ! 

       З неба ще закрапали краплинки, 

Освіжили геть усі рослинки!

        І, з’днавшись дружно у струмки,

                                   Потекли в озера , у річки.

   У струмках  і Капа мандрувала.

   У ставках, в озерах побувала ,

   Навіть у Дніпрі на дні була 

   Ця весела крапелька мала! 

   Сонечко краплину лоскотало, 

                                                         Пригрівало, палко цілувало. 

                                                         Висохла краплинка осяйна, 

                                                         Парою зробилася вона.

                                                         Піднялася в небо неозоре, 

                                                         Радісна легенька і прозора .

                                                         —Хмарко, добрий день! 

                                                         

 Я знову тут!